Довгих днів, подорожній!
Сідай ближче до вогнища, бо маю для тебе історію не з книжки, а з самого серця Полтавських лісів, де мох пахне старими казками, а гриби ростуть під кожним кущем, ніби самі просяться в казан.
Було це давно, ще до того, як у таверні «Синій Кіт» з’явилась бочка доброго трунку й карта світу, списана іклами. Я, Томидло Сиволап, не маючи тоді ані свіжого м’яса, ані риби, вирішив зварити щось із того, що було під лапою. У мішку, кілька картоплин, пригорща борошна, яйця, та головне свіжі гриби, щойно з лісу. Я кришив їх у казан, кидав лавровий лист, а далі — ліпив із тіста м’які, округлі галушки, кидаючи їх просто в киплячий бульйон, ніби казав їм: «Пливіть, бо зараз буде смачно».
Суп вийшов не бідний, але простий. Прозорий, як лісове озеро після дощу, з ароматом хвої й тепла. Галушки в ньому не танули, а тримались гідно, м’які й ситні. І кожен, хто куштував його в таверні, потім просив ще. Бо то не був просто суп, то була історія, зварена на вогні, з душею і трохи з легким смутком про осінь, що приходить із туманами.
Готуй його, подорожній, у тихий вечір. Згадай ліс, тепло кухні та муркотіння старого кота. І хай у твоїй оселі буде затишно, як у таверні на краю світу.
Свіжі гриби 400 г.
Цибуля ріпчаста біла 1 шт. (~150 г)
Картопля 3 шт. (~300 г)
Борошно пшеничне 300 г.
Яйця курячі 2 шт.
Сіль 2 ч. ложка
Перець чорний горошком 5 шт.
Лавровий лист 1 шт.
Кріп Пучок
Петрушка Пучок
Вода 2 л.
Очисть та поріж гриби, картоплю й цибулю. Гриби не мий під водою довго — просто протри й наріж. Овочі — кубиком середнього розміру, для рівномірного варіння.
Очисть гриби від бруду, зріж ніжку там, де темна. Якщо це печериці, обітри вологою ганчіркою. Якщо лісові, швидко промий, але не замочуй. Поріж гриби пластинками або великим кубиком.
Очисть картоплю, наріж її кубиками розміром приблизно 1×1 см.
Цибулю наріж дрібно, але не в кашу — досить дрібних кубиків.
💡 Не ріж овочі надто дрібно — розваряться і втратять текстуру. Якщо гриби заморожені — не розморожуй, просто клади в суп.
Гриби обсмаж або одразу вари. Варіння: вода, спеції, гриби, цибуля — 15–20 хвилин до м’якості. Наприкінці додай картоплю.
У велику каструлю налий воду і постав на вогонь. Коли закипить — додай порізані гриби, дрібно нарізану цибулю, лавровий лист та кілька горошин перцю. Зменш вогонь до середнього й вари приблизно 20 хвилин. Далі — додай порізану картоплю. Накрий кришкою й вари ще 15 хвилин, поки картопля не стане м’якою.
💡 Знімай піну ложкою — це зробить бульйон прозорим. Можна додати шматочок моркви, якщо хочеш легку солодкість.
Швидко замішай м’яке, еластичне тісто. Розкоти його в довгі джгути, наріж на невеликі шматочки — і галушки готові до варіння..
У мисці збий яйця з сіллю, поступово додавай воду. Всип борошно, замішуй ложкою, а потім руками. Тісто має бути еластичне, не липке. Поділи на частини, розкоти ковбаски завтовшки з палець. Поріж на невеликі шматочки — це і є галушки.
💡 Якщо тісто липне до рук — додай трохи борошна, але не перестарайся. Галушки мають бути м’які, не гумові.
У киплячий суп обережно вкидай галушки. Після спливання вари 5 хвилин.
Коли картопля вже майже готова, обережно клади галушки в каструлю по кілька штук, щоб не злиплися. Перемішай ложкою. Як тільки всі спливуть на поверхню — зменш вогонь і вари ще 5–7 хвилин.
💡 Не кидай всі галушки одразу — вони можуть злипнутись. І не забувай помішувати суп.
Спробуй суп на сіль, додай щедру жменю рубаної зелені, зніми з вогню й дай настоятись кілька хвилин. Подавай гарячим, прямо з казанка — зі скибкою хліба чи шматком сала збоку, як душа забажає.
Коли галушки вже зварились, скуштуй суп і, якщо треба, додай ще солі. Дрібно наріж зелень — петрушку, кріп або зелену цибулю — і всип її в каструлю. Вимкни вогонь, накрий кришкою й залиш настоятись на 5–10 хвилин. Розливай суп по глибоких тарілках, додавай ложку сметани (за бажанням) і не забудь про хліб — чорний або з тостера.
💡 Щоб смак розкрився повністю, дай супу трохи постояти після варіння. Ідеально подавати гарячим, з паром — так він найсмачніший.
✅Обирай свіжі гриби. Печериці або лісові, чисті та без слідів псування
✅ Не пересолюй бульйон, краще досолити в кінці
✅ Галушки не повинні бути занадто щільні — інакше розваряться
✅ Додай зелень у кінці — петрушка або зелена цибуля тонізують смак
Ось ти й дійшов до кінця, подорожній. Грибний суп з галушками страва проста, та повна затишку, мов вечір у таверні після дощу. У ній немає вигадок, тільки справжній смак — теплий, лісовий, домашній. Це не той суп, що стоїть на бенкетах у замках — це той, що зігріває серце після дороги.
Збережи цей рецепт, щоб не загубити між бурями й завірюхами. Поділися ним з тими, хто любить їжу справжню, без фальші. Нехай і в їхній хаті запахне грибами, а на столі з’явиться тарілка, повна тепла.
Бувай, та не забувай повертатись до «Синього Кота» — у нас ще багато смачного.
