Довгих днів, подорожній!
Знаєш, у горах і дібровах завжди є щось таємниче. Ліс восени дає свої дари — гриби, що ростуть у м’якому моху під ялицями. Але хитрі й мудрі люди здавна знали: не з’їж одразу все, бо взимку ліс мовчить і лише вітер свище між гіллям. Тому гриби сушили на сонці та в диму, бережно нанизуючи їх на нитки, наче намисто для духів лісу.
Саме тому на Святвечір, коли за вікном лежав сніг і світ був укритий тишею, господині діставали ці дари — сушені гриби. Вважалося, що в них живе пам’ять про літо, про сонячні дні та співи пташок. Їхній аромат у хаті нагадував, що життя не зупиняється навіть узимку, що коло року вічне.
Кажуть, що перші рецепти такої юшки прийшли від карпатських пастухів. Вони, мандруючи полонинами, завжди сушили гриби на запас і варили з них просту, але на диво насичену страву. А коли різдвяні звичаї сплелися з давніми віруваннями, ця юшка стала невіддільною частиною Святвечора. Бо лісова страва мала вберігати від злих духів, наділяти силою й нагадувати про щедрість землі.
Отак із покоління в покоління передавали той звичай — не лише в Україні, а й серед сусідів: у поляків, словаків і навіть литовців. Усюди, де шанували ліс і знали, як зберегти його скарби, юшка з сушених грибів ставала символом злагоди та тихої сили.
Тож, коли сяде за вікном вечір і зірка загориться над твоїм домом, дістань з комори сушені гриби, вдихни їхній аромат — і приготуй цю давню страву. Нехай вона нагадає, що навіть узимку літо не зникає безслідно, а живе в тих дарах, які ми бережемо від осені.
Сушені гриби 50 г.
Цибуля ріпчаста біла 1 шт. (≈ 100 г)
Морква 1 шт. (≈ 80 г)
Пастернак 1 шт. (≈ 60 г)
Картопля 2 шт. (≈ 200 г)
Олія 2 Ст. ложка
Лавровий лист 1 шт.
Сіль На смак
Перець чорний горошком 6 шт.
Вода 1.5 л.
Замочи сушені гриби на кілька годин, щоб вони відновили аромат і структуру.
Візьми 50 г сушених білих грибів, швидко промий їх холодною водою, щоб змити пил і лісові залишки. Переклади у велику миску й залий 500 мл холодної води. Вода має покривати гриби з запасом у 2–3 см.
Залиш їх настоюватися не менше 4 годин, а краще на ніч. Так гриби відновлять м’якість і насичений смак.
Після настоювання обов’язково проціди рідину через марлю або дрібне сито — вона стане основою юшки.
💡 Не замочуй у гарячій воді — аромат вийде гірким і втратить глибину.
Наріж овочі кубиками, підсмаж цибулю та моркву на олії.
Почисть цибулину (≈100 г) і наріж дрібними кубиками.
Моркву (≈80 г) очисть і наріж кружальцями чи півкружальцями.
Корінь пастернаку або петрушки (≈60 г) наріж тонкими смужками.
Картоплю (≈300 г, 2–3 середні штуки) почисть і наріж кубиками по 1–1,5 см. Залий холодною водою, щоб не потемніла, поки готуються інші овочі.
У каструлі (об’єм 3–4 л) розігрій 2 ст. ложки соняшникової олії на середньому вогні. Додай цибулю й смаж 2–3 хв, помішуючи, поки вона стане прозорою. Додай моркву і корінь, смаж разом ще 5 хв, поки овочі стануть м’якими й ароматними.
💡 Слідкуй, щоб овочі не підгоріли — вони мають стати золотистими, а не коричневими.
💡 Картоплю не підсмажуй — її додають пізніше разом із грибами, бо вона вариться швидше.
Влий проціджений грибний настій у каструлю, доведи до кипіння.
Коли овочі вже пасеровані, влий у каструлю весь грибний настій (≈500 мл). Долий ще 1 літр чистої води або овочевого бульйону. Загальний об’єм рідини має бути ~1,5 л. Додай лавровий лист і 5–6 горошин чорного перцю.
Доведи суп до легкого кипіння на середньому вогні, потім зменш до слабкого й вари 10 хв.
💡 Якщо хочеш більш прозорий бульйон, не накривай каструлю щільно кришкою під час варіння.
Додай нарізані гриби та кубики картоплі, вари до готовности.
Гриби наріж середніми шматочками.
Додай у каструлю картоплю й гриби, перемішай. Вари під кришкою на середньому вогні 15–20 хв, поки картопля стане м’якою. Перевір виделкою: якщо легко проколюється — готово.
💡 Не соли одразу багато — гриби самі дають насичений смак, краще досолити наприкінці.
Вимкни вогонь і залиш юшку настоятися 10 хвилин.
Коли картопля готова, вимкни плиту. Накрий каструлю кришкою й залиш на 10–15 хвилин, щоб усі аромати з’єдналися. Перед подачею обов’язково вийми лавровий лист і горошини чорного перцю.
💡 Якщо даси юшці настоятися довше (1–2 години) й потім розігрієш, смак стане ще багатшим.
Додай зелень і розлий юшку по тарілках
Дрібно наріж свіжу петрушку (≈20 г) або кріп, посип нею готову юшку в тарілках. Подавати страву найкраще гарячою, разом із житнім хлібом чи паляницею.
💡 Якщо хочеш більш святкового вигляду — прикрась тарілку цілою гілочкою петрушки або подай окремо нарізану зелень у маленькій мисочці, щоб кожен додав собі на смак.
✅ Використовуй лише якісні сушені гриби — вони дають найглибший аромат.
✅ Перед приготуванням завжди промивай гриби й замочуй їх мінімум на кілька годин.
✅ Настій, у якому гриби лежали, проціди через марлю — він додає юшці справжнього лісового смаку.
✅ Не переварюй гриби: чим довше киплять, тим більше втрачають свій аромат.
✅ Додай до юшки коріння — пастернак або петрушку, це підкреслить грибний дух.
✅ Якщо готуєш на Святвечір, дотримуйся пісної традиції: жодного м’яса чи молочних продуктів.
✅ Настоюй юшку кілька хвилин після приготування — смак стане насиченішим і глибшим.
✅ Подавати найкраще з житнім хлібом або паляницею — так було в давніх звичаях.
От і маєш, подорожній, рецепт пісної юшки з сушених грибів, що бере свої чари зі старих лісів і зимових свят. Ця страва варта того, аби жити не лише в пам’яті, а й на твоєму столі.
Збережи цей рецепт у своїх нотатках, поділись ним із друзями чи рідними — нехай аромат лісу й святкове тепло розійдуться ще ширше.
До нових зустрічей у Таверні «Синій кіт»! Нехай дороги твої будуть світлими, а стіл завжди багатим на добрі страви.
