Привіт, подорожній!
Вітаю тебе в моїй таверні, що причаїлася просто на березі Чорного моря, на самому краєчку Одеси. Сідай ближче до стійки, не стій, як чайка під дощем. Наллю тобі чарочку доброї, холодної, як серце колишньої, горілочки. А закусити дам не якусь там банальну ковбасу, а справжній одеський бутерброд із рибним асорті — такий, що язик проковтнеш і не згадаєш, де він був!
Знаєш, як ця страва з’явилась? Розповім. Кажуть, ще за часів, коли на пляжі Аркадія ходили не в шльопанцях, а в латах і з шаблями, жив старий рибалка, на ім’я Дід Йося. Він кожного ранку виходив у море ловити рибу, а повертався завжди з різною: то скумбрія, то тюлька, то лосось якийсь приблудний із корабельних припасів. Не міг вирішити, що з того готувати — от і почав накладати все разом на хліб. Змастить сиром, зверху цибульку, ще лимончиком капне — і каже: «На котку, їж поки дають!»
Так от, я цей рецепт зберіг, передав трохи духу морського, трохи майонезу замінив на щось більш людське, додав огірочка, помідорчика — і от маємо. Страва, як Одеса — проста, смішна, трошки з перцем і дуже з душею.
То давай, не сиди, як шпрот у банці — бери хліб, масти, клади зверху свою рибу. І запам’ятай — бутерброди їдять не виделкою, а руками, запивають не шампанським, а тим, що гріє.
Не барись. Приготуй. А потім повертайся — розкажеш, як воно пішло
