Привіт, подорожній, вітаю тебе в таверні.
Сідай за столик, вдихни гірського повітря, воно тут свіже, як після грози. Зараз налию тобі трохи вина, домашнього, терпкого. А поки чарка дихає, я розкажу, як зварити дуже смачний борщ, та невеличку історію про нього, з перевалу, де луни гуцульських пісень досі ходять лісами. Готовий? Ну то поїхали.
Я, Синій Кіт, володар цієї таверни серед прадавніх дубів і гір, завжди казав: добрий борщ — це коли ложка в ньому стоїть, а аромат несе згори аж до комина. Закарпатський борщ із копченою грудинкою — то не якась там забаганка, то страва, яка родилась не в кухарській книжці.
Колись давно, пастух згадав, що залишив буряки в казанку. А поряд старий мисливець розклав свої харчі — квашену капусту, шматок копченої грудинки й добру жменю картоплі. Вони з'єднали те все в один казан, кинули трохи солі, часнику, і поки варилось — грали на трембіті. Вийшло таке, що аж ведмідь з лісу прибіг нюхати. Кажуть, після того той пастух і відкрив першу таверну в цих краях. Може й правду кажуть, а може й ні. Але борщ той дійсно вартий кожної ложки.
А тепер — бери ножа, замотуй фартух, і пішли у кухню. Бо рецепти самі себе не зварять, та й м’ясо довго не чекатиме, Сірко курвій син зжере… 😉
Тож гайда.
Копчена грудинка 500 г. (свинна)
Буряк 400 г. (2 середніх )
Картопля 350 г. (3-4 шт)
Морква 150 г. (1 велика)
Цибуля ріпчаста біла 120 г. (1 велика)
Квашена капуста 200 г.
Часник 3 зуючик
Олія 2 Ст. ложка
Оцет 1 Ст. ложка
Лавровий лист 2 шт.
Сіль На смак
Перець чорний мелений На смак
Вода 2 л.
Візьми копчену свинячу грудинку — грамів так 300–400. Наріж грудинку грубими шматками — не шкодуй, тут має бути відчутно м’ясо.
Поклади у велику каструлю або казан. Залий холодною водою (приблизно 3 літри). Доведи до кипіння на середньому вогні. Зніми піну, якщо з’явиться — хай борщ не буде мутний.
Потім зменш вогонь і вари грудинку на повільному вогні під кришкою 40–50 хвилин. Дай м’ясу пустити димний дух у воду.
Почисть одну велику моркву й натри на грубій тертці. Одну цибулину наріж дрібно.
На сковорідку налий трохи олії (2–3 ст. ложки). Спочатку обсмажуй цибулю до золотистого кольору, потім додай моркву.
Тушкуй усе разом на середньому вогні хвилин 5–7, щоб овочі пустили аромат.
Наприкінці додай 1 ст. ложку томатної пасти й добре розмішай. Ще 2–3 хвилини на вогні — і готово.
Картоплю (3–4 середні бульби) почисть і наріж кубиками середнього розміру.
Буряк (2 шт. середнього розміру) натри на грубій тертці або наріж соломкою.
Квашену капусту — 200–300 грамів — якщо надто кисла, промий водою. Потім злегка поріж, щоб не були довгі волокна.
Додай овочі до бульйону
Через 40–50 хвилин варіння грудинки додай до бульйону тертий буряк. Вари буряк 10 хвилин, щоби колір закріпився.
Далі кинь в каструлю квашену капусту й картоплю.
Вари все разом ще 15 хвилин. Картопля має бути майже м’яка.
Тепер додай у борщ підсмажену моркву з цибулею й томатною пастою. Розмішай, доведи до кипіння.
Посоли до смаку (спробуй, копченості вже трохи дали солі). Поперчи (чорний перець — обов’язково, можна ще трохи духмяного). Додай лавровий лист — 2 шт. Хто хоче — кидай пару зубців часнику, пропущених через прес. Хочеш гострики? Додай дрібку чилі. Вари все разом ще 10 хвилин.
Зніми з вогню, накрий кришкою. Дай борщу постояти 30–40 хвилин, а ще краще — годину. За цей час усе «збереться до купи» й борщ стане густим, ароматним і «домашнім».
Розливай у глибокі тарілки. Додай ложку сметани, посип свіжим кропом або петрушкою. Подай з хлібом і салом, або з часниковими грінками.
До повної картини — чарочка домашньої настоянки чи вина 🍷
✅ Обжар грудинку до золотої скоринки – так димок буде яскравішим.
✅ Якщо любиш пікантніше – додай трохи кмину чи паприки.
✅ Квашену капусту промий лише наполовину, щоб залишилася легка кислинка.
✅ Залиш страву настоятися мінімум на 15 хв, щоб аромати “зішлися”
Ну що, вийшов гарний борщик? Напевно що так — і колір насичений, і грудинка м’яка, як вечір у Карпатах після чарки. А як пахне — аж сусіди на балкон повилазили.
Такий борщ не потребує зайвих слів — він просто є. Вариш собі, смакуєш, і в голові стає тихо, як біля лісового джерела. Можеш подати до обіду, або зберегти в баняку до вечора — ще смачнішим стане. І не забудь скибку хліба з часничком, бо без того то не борщ, а просто спогад.
Збережи цей рецепт собі, щоб не шукати потім по всіх кутках інтернету. А ще краще — поділись ним із тими, хто цінує добру їжу і просту правду в тарілці.
До зустрічі в таверні, подорожній. Я, завжди чекатиму тебе з новою історією і гарячим казанком🐾
