Довгих днів, подорожній!
Сідай ближче до вогню й розкажи, що привело тебе сьогодні в мою таверну. Бачу по твоєму погляду – шукаєш ти не просто ситності, а тепла й затишку. А де ж іще його знайти, як не у стравах із тіста? Бо немає більшого дива, ніж коли звичайне борошно, вода та трішки любові перетворюються на ароматні пиріжки, пухкі вареники, хрумкі пироги чи свіжоспечений хліб, від якого тягнеться довга, тепла пара.
Тут, у моїй таверні, зібрані рецепти, що пахнуть дитинством і святами, ярмарковим гомоном та вечірніми посиденьками біля печі. Уяви: вареники з вишнями, що соковито тріскають у роті; золотиста піца, що манить усіх друзів до столу; пампушки, які гарно дружать із часником та борщем; або хрусткі пироги, від яких неможливо відірватися навіть після третьої чарки медовухи.
Я знаю, подорожній, що твої дороги довгі й втомливі, але варто лише скуштувати теплий шмат хліба з моєї печі – і сили повернуться, а на серці стане спокійніше. Бо тісто – воно, як саме життя: часом просте, часом вибагливе, але завжди щедре до тих, хто вміє чекати.
Тож не барися! Бери рецепт, розігрій духовку чи постав воду на вареники – і влаштуй собі маленьке свято. А коли пиріжки з печі підуть на стіл, не забудь налити кухоль узвару чи чарку горілки – щоб смак був повний і справжній.
