Борщі

Довгих днів, подорожній!

Ти коли-небудь чув легенду про два великих борщі? Один — червоний, як захід сонця над полем, другий — зелений, мов весняна трава після дощу. Обидва несуть у собі силу століть, дух сіл, де варять не суп, а цілу історію.

У нашій таверні «Синій Кіт» борщ — то святиня. Червоний борщ тут варять з буряком, що натертий із любовю, квасолею, м’ясом на кістці, часником і копченостями, якщо пощастить. Сметана лягає в нього, як хмара в чисте небо. А зелений борщ — то вже інша пісня. Весняний, з щавлем, яйцем, картоплею, свіжим кропом. Його не їдять — ним дихають.

Ці борщі — як два брати: різні, але рівноцінні. Один зігріває взимку, інший освіжає навесні. І той, і той — вартий твоєї ложки. І кухля чогось міцного збоку. Бо який борщ без тосту за життя?

Обирай свій бік — червоний чи зелений — або ж обидва. Відкривай рецепти нижче і вари, як це роблять у добрій таверні: з димком, зі шкваркою, з душею.