Довгих днів, подорожній!
Заходь, скидай мокрий плащ і сідай ближче до вогню, бо волинські вітри та лісові болота вміють витрусити душу навіть із найвпертішого мандрівника.
На Волині борщ варили не для панських забаганок чи красивих слів, а щоб повернути людину до життя після цілого дня в полі, важкої лісорубної праці чи зимової хуртовини.
Тутешній борщ — як стара дерев’яна хата серед вікових сосен: густий, темний, наваристий і трохи впертий характером. Буряк тут мириться з білою квасолею, сушені лісові гриби додають духу хащі, а товчене з часником сало тримає весь цей світ докупи так надійно, що й сокира не розрубає.
Для нас, великих хлопців, такий борщ — не просто перша страва, а справжня броня для шлунка й серця. Щедра порція білка з квасолі та міцного м’ясного бульйону швидко повертає силу, буряк підливає залізо в кров після довгих переходів, а грибний дух вимітає з тіла всю дорожню втому. Часник із салом розганяють тепло по жилах так, що прогріваєшся до самих кісток, і вже ні сирість, ні нічна застуда не сміють навіть дивитися у твій бік.
До такого казана добре пасують прості м’ясні страви або шмат чорного хліба з часником.
Тут зібрані найкращі рецепти, які роками булькають у чавунних казанах нашої таверни. Тут знайдеться все: від класичного гарячого варева, що має спільне коріння з традиційним червоним борщем, до незвичних пісних страв із сушеними грушами, які варили в глухих селах, коли свіжа городина вже закінчувалася, а їсти хотілося так, що й ведмідь задумливо поглядав на казан. Волинська кухня ніколи не жила одним лише буряком, тому для повної картини раджу зазирнути також до зелених борщів або переглянути рецепти супів та бульйонів.
Коли надворі сиро, а вітер люто лупить у шибки таверни — це найкращий час розпалити піч, повісити над вогнем казан і хоч трохи сповільнити цей скажений день. Бери важку дерев’яну ложку, наливай кухоль міцної домашньої наливки або свіжого хлібного квасу й обирай свій волинський борщ. А якщо захочеться чогось ще до столу — глянь і на картопляні гарніри. Спробуй приготувати — воно справді того варте.
