Довгих днів, подорожній!
Якщо твій шлях привів тебе до Чернівців — знай, тут борщ не терпить поспіху й пустих балачок. Чернівецькі борщі — це не одна страва і не один рецепт, а цілий світ, у якому кожна хата мала свій казан і свою правду.
На Буковині борщ варили так, як жили: спокійно, ґрунтовно й без зайвої показухи. У ньому сходилися різні традиції — українські, молдавські, австрійські, єврейські — і вони не сварилися, а мирно кипіли разом, доповнюючи одне одного. Саме тому чернівецькі борщі такі різні, але впізнавані з першої ж ложки. Десь він густий та оксамитовий, десь легший та прозорий, але завжди чесний перед мандрівником.
У цій підкатегорії зібрані рецепти, які варили на Чернівеччині поколіннями: з добірним м’ясом і без нього, на живому квасі, на овочевих відварах, із пухкими галушками, затіркою, свіжою зеленню або з простих сезонних овочів. Це борщі буденного столу й святкового вечора; борщі для великої родини й для випадкового гостя, що зайшов із дороги.
Я поважаю ці страви за їхній характер. Вони не намагаються бути модними, не женуться за трендами, зате гріють душу й тіло краще за будь-які новомодні супи. Це справжня їжа, яка міцно тримає на ногах і не дає забути, звідки ти родом.
Тож якщо в тобі ще жевріє вогонь господаря — обирай рецепт, розпалюй казан і вари чернівецький борщ так, як варили його тут споконвіку. До роботи, подорожній!