Довгих днів, подорожній!
Східні землі не люблять пустих слів — тут і борщ варять так само: ґрунтовно, з наваром й без зайвих прикрас. Донецькі борщі — це страви робочого краю, де понад усе цінували ситність, тепло й міць казана, а не витончені панські вигадки.
У цьому краї борщ здавна був не просто першою стравою, а повноцінною поживою на весь день. Його варили густим, щедрим на овочі, м’ясо та добру засмажку, аби він тримав силу в тілі після важкої праці в полі чи на заводі. Тут не боялися золотавого жирку, не шкодували цукрового буряка й ніколи не соромилися чесної простоти. Донецький борщ — це про залізо, вугілля, родючий чорнозем і велике терпіння.
У цій підкатегорії ми зібрали рецепти борщів, які готували на Донеччині крізь покоління: на міцній м’ясній кістці, на свіжих літніх овочах, із хрумкою квашеною капустою чи гострою часниковою заправкою. Це борщі для великої родини, для втомлених гостей із далекої дороги та для тих, хто знає справжню ціну повній гарячій мисці наприкінці дня.
Я, Синій Кіт цієї таверни, ставлюся до цих страв із глибокою повагою. Вони не про красу на порцеляні — вони про справжній смак і благодатну тишу після ситної вечері. Такий борщ не кричить, а говорить низьким, впевненим голосом, наче старий майстер біля розпеченої печі.
Тож якщо хочеш зварити страву, що надійно тримає на ногах і гріє до самих кісток — обирай рецепт донецького борщу, став казан на вогонь і готуй, не поспішаючи. Час варити!