Довгих днів, подорожній!
Сідай ближче до вогню — бо сьогодні я, Томидло Сиволап, розкажу тобі історію про одну дивовижну страву, що пахне сонцем Тоскани й українським полем після дощу. Колись давно, коли ще не було холодильників, люди шукали способу зберегти врожай бобів — і тоді народилася квасоля в томатному соусі. Її варили поволі, на вугіллі, щоб кожне зернятко ввібрало дух трав, дим і терпкий смак помідора.
Кажуть, тосканці додавали до неї шавлію, бо вірили, що вона прожене втому й дасть сили для дороги. А українці — люди практичні — підхопили цю ідею, зробили її пісною, але ситною, щоб витримати важкі дні посту чи довгу зиму. І що цікаво — у кожній хаті вона своя: хтось сипне перцю, хтось додасть цибулі більше, а дехто — навіть краплю вина, щоб аромат розкрився краще.
Квасоля — то сила і спокій. Вона дає білок, не вимагаючи ні м’яса, ні масла, ні зайвого галасу. А помідор — той, мов артист, додає кольору, життя й трішки драматизму в тарілку. Разом вони творять гармонію, яку варто спробувати хоча б раз, щоб зрозуміти, як просто може бути смачно і шляхетно водночас.
Тож не гай часу, подорожній. Налий собі горня чаю — або, якщо настрій бойовий, чарку сухого червоного вина — і візьмися готувати. Бо квасоля в томатному соусі — то не просто страва. То нагадування, що навіть у скромних речах ховається щось велике.
Квасоля 250 г. (або 800–900 г вареної/консервованої/злита)
Помідор 500 г. (або 400 г консервованих томатів/пюрована томатна паста розведена до 400–450 г)
Цибуля ріпчаста біла 1 шт. (прибл. 120 г)
Часник 4 (зубчики)
Оливкова олія 2 Ст. ложка
Сіль На смак (1–1.5 ч.л)
Перець чорний мелений На смак
Орегано сушений 1 ч. ложка
Лавровий лист 1 шт.
Замочи квасолю на ніч у холодній воді, щоб вона зварилась швидше й рівномірно.
Візьми 300 г сухої квасолі. Перебери її — видали сміття, тріснуті зерна. Промий під холодною водою кілька разів.
Потім залий великою кількістю холодної води (щонайменше 3 частини води на 1 частину квасолі).
Залиш на 8–12 годин, краще на ніч. Якщо в хаті спекотно, постав миску в холодильник, щоб не почався процес бродіння.
💡 Якщо забув замочити — залий окропом і залиш на 2 години, але смак і текстура будуть трохи гірші.
Варити до м’якості без солі, потім злити воду
Злий воду, в якій квасоля замочувалася, — вона вже зробила свою справу.
Переклади квасолю в каструлю, залий свіжою холодною водою (приблизно 2 літри). Доведи до кипіння, зніми піну ложкою, зменш вогонь до середнього. Варіння триває від 45 до 90 хвилин, залежно від сорту.
Перевір готовність — зернятко має бути м’яким, але не розлазитись. Посолити можна тільки наприкінці (1 ч. ложка солі).
💡 Якщо хочеш, щоб квасоля не розвалювалась — додай у воду краплю олії.
Обсмажити цибулю, моркву, часник до золотистості.
На пательні розігрій 2–3 ст. ложки рослинної олії.
Дрібно наріж 1 велику цибулину, 1 моркву натри на тертці.
Спочатку обсмаж цибулю на середньому вогні до м’якости, потім додай моркву. Помішуй, щоб не пригоріло, ще 5–7 хвилин. Вкінці додай 2–3 зубчики подрібненого часнику і смаж іще 30 секунд — лише щоб запах розкрився.
💡 Якщо любиш трохи гостроти — кинь дрібку паприки або гострого перцю.
Додай томати або пасту, спеції, тушкуй до густоти.
Висип до обсмажених овочів 400 г подрібнених томатів (свіжі ошпарені та без шкірки або консервовані).
Якщо свіжих або консервованих немає, розведи 2 ст. ложки томатної пасти в 100–120 мл води та додай до овочів — смак буде менш насичений, але соус вийде.
Додай 1 ч. ложку цукру, ½ ч. ложки солі, перець чорний мелений на смак, ½ ч. ложки сушеного орегано або базиліку, і 1 лавровий лист.
Перемішай, доведи до кипіння, потім зменш вогонь до мінімуму і тушкуй 15–20 хвилин, поки соус загусне і стане ароматним.
💡 Якщо соус надто кислий — додай ще трішки цукру або кілька крапель оливкової олії.
Змішай готову квасолю з соусом, доведи до смаку.
Виклади відварену квасолю до соусу, перемішай, щоб соус рівномірно покрив усі зерна.
Долий ½ склянки відвару з квасолі, якщо страва виходить надто густа.
Тушкуй під кришкою 10–15 хвилин на малому вогні (120–130°C). Скуштуй — при потребі досолити, додай ще спецій на смак.
💡 Страва стане ще смачнішою, якщо дати їй постояти годину після приготування — квасоля вбере соус і стане ще ніжнішою.
Подай гарячою з хлібом або холодною — як закуску.
Квасолю в томатному соусі можна подавати як гарячу основну страву або як холодну закуску.
Найкраще смакує з домашнім хлібом, лавашем чи картоплею.
Перед подачею посип дрібкою свіжої зелені — петрушки або кропу.
💡 Якщо маєш під рукою келих сухого вина — не відмов собі. Така страва просить супроводу 😉
✅ Замочи квасолю заздалегідь. Найкраще — на ніч, у холодній воді. Так вона звариться швидше й рівномірніше, без розтріскування.
✅ Не солити на початку. Якщо додаси сіль під час варіння, квасоля стане жорсткою. Посоли вже наприкінці, коли вона м’яка.
✅ Томати краще брати кисло-солодкі. Домашні або у власному соку — дадуть глибший смак, ніж магазинне пюре.
✅ Обсмаж овочі перед додаванням. Цибуля, морква й часник розкриють аромат у соусі, якщо дати їм трохи підрум’янитись.
✅ Не поспішай — дай соусу уваритись. Хвилин 20 на повільному вогні зроблять його густим і насиченим, як у старій таверні.
✅ Додай щіпку цукру. Він збалансує кислотність томатів і зробить смак ніжнішим.
✅ Підсилюй травами. Орегано, базилік, чебрець або лавровий лист — усе залежить від твого настрою й того, що знайдеш у коморі.
✅ Подавай з хлібом або лавашем. Бо витерти останню краплю соусу — святе діло.
✅ І, звісно, чарка вина не завадить. Бо хороша їжа потребує не тільки смаку, а й настрою. 🍷
От і все, подорожній 🍲
Ти приготував страву, що пахне домом, теплом і трохи димом від старої печі. Квасоля в томатному соусі — проста, але вперта, як і ми з тобою. Вона не поспішає, зате дарує насолоду тим, хто цінує справжній смак.
Збережи цей рецепт — хай він оселиться у твоїй кулінарній книзі, поруч із тими, що завжди рятують у холодний вечір. А якщо страва припала до душі — поділися нею з друзями. Бо добрі речі, як і добре вино, не варто тримати тільки для себе 🍷
До зустрічі в “Синьому Коті”, подорожній. Нехай твій казан ніколи не спорожніє, а душа — не втратить апетиту до життя.
