Обери крохмалисту картоплю двох типів: russet та Maris Piper, сухого зберігання.
Хрусткі деруни з картоплі — класичний рецепт страви

Покроковий рецепт хрустких дерунів із картоплі з вологою серединою
Довгих днів, подорожній!
Сядь ближче до вогню й послухай. Деруни, це не просто «ті картопляні оладки», які ми їли ще в дитинстві. Це частина великої кулінарної родини, що ширилася всією Європою й далі.
Ця страва з’явилася після того, як картопля, привезена з далекої Південної Америки ще у XVI столітті, прижилася в наших краях. Як свідчать старі хроніки IOM Publications, вона стала «другим хлібом» для селян і здійснила справжню революцію в кухні Центральної та Східної Європи.
Схожі золотаві млинці готували у багатьох народів: німецькі Kartoffelpuffer, польські placki ziemniaczane чи єврейські latkes… І саме з цих давніх традицій у XIX столітті в українській кухні сформувалися наші деруни — прості, ситні й дуже «людські». На сторінках The World's Food про них пишуть як про символ домашнього затишку.
Крім того, картопля сама по собі — це джерело сили. Мудреці з Grokipedia знають, що вона багата на калій, який допомагає серцю й тримає тиск у нормі, містить вітамін C та клітковину, що дарують довге насичення. Хрусткі «пиріжки» з неї — цілком природний спосіб отримати енергію, коли тіло просить тепла й снаги в холодні дні.
Це історія про те, як простота перетворилася на традицію. Тому, якщо ти ще не пробував готувати їх власноруч — час взяти тертку, розігріти сковорідку й оживити цю стару кулінарну легенду на своїй кухні.
Інгредієнти
Картопля 1 кг. ((крохмалиста, Russet або Idaho) )
Цибуля ріпчаста біла 1 шт. ((≈150 г))
Яйця курячі 2 шт.
Борошно пшеничне 2 Ст. ложка (або 1–2 ст.л. картопляного крохмалю для більшої хрусткості)
Сіль На смак ((~1 ч.л.))
Перець чорний мелений На смак ((~½ ч.л.))
Олія
Збережи інгредієнти
Крок 1: Вибір картоплі
Для хрустких дерунів потрібна крохмалиста, низьководна картопля. Найкраще підходять два перевірені типи.
Перший — russet або Idaho: великі, подовжені бульби з грубою шкіркою, дуже високий вміст крохмалю та мінімум вологи. Саме цей тип дає суху масу і чітку хрустку скоринку.
Другий — Maris Piper (або близькі до нього сорти Agria): щільні бульби з хорошим балансом крохмалю, стабільно тримають форму й не розповзаються під час смаження.
Картопля має бути тверда, без зелених плям і паростків. Якщо вона щойно з поля й надто соковита — дай їй відлежатися 3–5 днів у темному прохолодному місці (8–12 °C), щоб зайва волога вийшла.
💡Для максимальної хрусткості найкращий результат дає суміш russet + Maris Piper у пропорції 50/50 — одна дає сухість, друга стабільність структури.
💡Молода картопля містить забагато води: навіть при віджиманні деруни з неї будуть важкі й швидко втратять хрускіт.
Крок 2: Чистка й натирання
Очисть картоплю й цибулю, натри дрібно вручну або блендером/м’ясорубкою з теркою, працюй швидко.
Почни з очищення картоплі та великої цибулини.
Працюй партіями, щоб маса не темніла.
Натри картоплю на дрібній тертці — класичний варіант для дерунів із рівною структурою та хрумкою скоринкою.
Якщо є блендер або м’ясорубка з відповідною насадкою-терткою, використовуй її — це пришвидшує процес і дає стабільний результат, але не перемелюй картоплю в кашу.
Натерту картоплю коротко опусти у миску з холодною водою — 30–60 секунд достатньо, щоб запобігти потемнінню та змити поверхневий крохмаль.
Потім відразу переходь до віджимання.
Цибулю натирай разом із картоплею або відразу після — її сік допомагає зберегти колір і аромат.
💡 Ручна дрібна терка дає класичну хрустку текстуру, а груба — більш «рвану» структуру з виразними краями.
💡 Блендер/м’ясорубка з насадкою-терткою пришвидшує роботу; короткі імпульси та контроль консистенції допоможуть уникнути кашоподібного результату.
Крок 3: Віджимання вологи та збір крохмалю
Відтисни картоплю в марлі/рушнику, збери осад крохмалю; зайва вода погіршує хрусткість.
Візьми чистий тонкий рушник або марлю. Поклади порцію натертої картоплі й цибулі та сильно відтисни руками, поки вода перестане текти. Повтори з усіма порціями.
Злий воду у прозору миску і дай постояти 5–15 хв — крохмаль осяде на дні у вигляді білої пасти.
Обережно злий прозору воду, лишивши осад; його можна додати назад у масу як природний крохмаль що зв’язує або замінити 1–2 ст.л. кукурудзяного чи картопляного крохмалю.
💡 Відтискай у два етапи: спочатку руками грубо, потім у марлі/рушнику для максимального видалення вологи.
💡 Для безглютенового варіанту використай крохмаль з осаду або картопляний/кукурудзяний крохмаль замість борошна — це забезпечить хрустку структуру без глютену.
Крок 4: Зв’язка: яйця, борошно, осад крохмалю
Додай яйця, 2–3 ст.л. борошна (на 1 кг картоплі) і трохи осаду крохмалю; перемішай до однорідної консистенції.
У велику миску поклади підготовлену картоплю й дрібно порізану або натерту цибулю.
Розбий 1–2 яйця (для 1 кг картоплі зазвичай достатньо 1–2 залежно від вологості картоплі).
Додай 2–3 столові ложки пшеничного борошна або 1–2 ст.л. картопляного крохмалю для більшої хрусткості.
Якщо залишився осад крохмалю з попереднього кроку — додай 1 ст.л. назад у суміш. Це покращує зв’язку маси без додаткового борошна. Перемішай усе до однорідної, але не надто рідкої консистенції: маса повинна тримати форму ложкою, не розтікатися.
💡 Якщо суміш «рідка», додавай борошно по 1 ст.л., перемішуючи після кожного додавання. Тест: смаж маленький оладок — якщо тримає форму й хрумтить, маса готова.
💡 Якщо маса надто щільна, можна додати 1–2 ч.л. холодної води або яйця, але роби це обережно — зайва волога зменшує хрусткість.
Крок 5: Підготовка сковороди й олії
Розігрій шар олії 5–7 мм до ~170–180 °C; тест — шматочок тіста має зашипіти відразу.
Використовуй широку чавунну або важку антипригарну сковороду. Налий олію з високою точкою диму (соняшникова, рафінована олія, олія каноли) шаром 5–7 мм. Розігрій на середньому вогні до 170–180 °C (350–360 °F).
Якщо немає термометра — кинь маленький шматочок тіста: він має одразу зашипіти й почати зарум’янюватись, але не підгоряти. Тримай температуру стабільною — коли додаєш багато тіста, вона падає, тому смаж невеликими партіями.
💡 Найточніше — використовувати кухонний термометр. Якщо тісто підгоряє зовні, а всередині ще сире — зменш середній вогонь до середньо-низького.
💡 Не переповнюй сковороду: 3–4 оладки максимум у середній сковороді, щоб масло залишалося гарячим і деруни виходили хрусткими.
Крок 6: Формування і смаження (основний етап)
Виклади 1 ст.л. суміші, приплюсни до товщини ~0.5 см; смаж 3–4 хвилини з кожного боку до золотистої скоринки.
Нагріту олію тримай на 170–180 °C. Візьми столову ложку тіста (для великих дерунів можна більше) і обережно опусти її у сковороду. Легенько приплюсни лопаткою до товщини ~0.5 см.
Смаж 3–4 хвилини з одного боку — орієнтуйся на краї: вони мають стати золотисто-коричневими. Потім обережно переверни та засмаж ще 3–4 хвилини з іншого боку. Час може змінюватись залежно від товщини дерунів і температури олії, тому орієнтуйся на колір, звук шипіння і легкий хрускіт при підійманні лопаткою.
Готові деруни виклади на дротяну решітку (wire rack) або на паперовий рушник, щоб зняти зайвий жир. Дротяна решітка краще зберігає хрусткість.
💡 Не перевертай оладки часто — дай кожній стороні сформувати хрустку скоринку. Для більш хрустких країв роби дрібніші й тонші оладки; для м’якшого центру — трохи товстіші й зменш середній вогонь.
💡 Слідкуй, щоб олія залишалася на постійній температурі: якщо додаєш багато тіста і масло остигає — деруни вийдуть м’які. Смаж невеликими партіями по 3–4 оладки, контролюючи колір та звук шипіння.
Крок 7: Утримання температури й робота партіями
Смаж в кілька заходів, тримай температуру олії й підігрівай готові деруни у духовці при 90–100 °C.
Після першої партії температура олії може впасти. Перед наступною партією дай олії нагрітися до потрібного рівня (170–180 °C). Смаж невеликими партіями по 3–4 оладки, щоб олія залишалася гарячою і деруни виходили хрусткими.
Готові деруни виклади на дротяну решітку у теплій духовій шафі при ~90–100 °C. Це допоможе зберегти тепло. Готуй порції та подавай свіжими — деруни найсмачніші гарячими.
💡 Не складай готові деруни один на одного — вони запаряться й втратять хрусткість. Використовуй дротяну решітку для циркуляції повітря.
💡 Якщо робиш багато дерунів, тримай їх у духовці на низькій температурі без кришки, щоб зберегти тепло і хрустку скоринку.
Крок 8: Подача
Подавай гарячими зі сметаною, соусом або дрібкою зелені; ідеально як закуска до горілки.
Виклади деруни на тарілку гарячими.
Доповни сметаною, яблучним соусом або дрібкою свіжої зелені — це класика.
Для справжньої атмосфери можеш додати келих горілки, віскі або трав’яного настою — деруни виходять чудовою закускою до напою, підкреслюючи хрустку скоринку та аромат цибулі.
💡 Подавати деруни треба гарячими: вони найсмачніші свіжі, коли скоринка хрумка, а серединка м’яка.
💡 Додай трохи зелені або гострого соусу для контрасту смаку — це оживляє закуску і додає кольору на тарілці.
Крок 9: Зберігання та розігрів
Зберігати до 3 днів у холодильнику; розігрівати в духовці або аерофритюрі для збереження хрусткості.
Готові деруни можна зберігати в холодильнику до 3 днів у герметичному контейнері.
Щоб повернути хрусткість, розігрівай їх у духовці при 180–190 °C 8–12 хвилин або в аерофритюрі 5–8 хв. Не використовуй мікрохвильовку — вона робить деруни м’якими й вони втрачають текстуру.
Можна заморожувати: розклади деруни на листі, заморозь окремо, потім склади в пакети. Розігрівай заморожені деруни в аерофритюрі 6–10 хв — вони знову стануть хрусткими.
💡 Не накривай деруни кришкою під час розігріву — інакше вони стануть вологими.
💡 При заморожуванні клади їх в один шар спочатку — це запобігає злипанню і дозволяє рівномірно прогріти при наступному розігріві.
Деякі поради
✅ Обирай крохмалисту картоплю старого врожаю — вона тримає форму й дає правильну хрустку скоринку
✅ Натирай картоплю дрібно і працюй швидко, щоб маса не темніла й не втрачала смак
✅ Відтискай картопляну масу максимально — зайва волога вбиває хрускіт без жалю
✅ Додавай цибулю одразу — вона сповільнює окислення і дає глибший аромат
✅ Не переборщуй з борошном — деруни мають бути картопляні, а не борошняними
✅ Смаж на добре розігрітій олії, але без диму — золота скоринка любить середній вогонь
✅ Не накривай сковороду кришкою — пара робить деруни м’якими, а не хрусткими
✅ Подавай одразу з вогню — деруни не люблять чекати, як і голодний мандрівник
Завершення
От і все, подорожній. Цей рецепт прожив довге життя від селянських кухонь до столів у теплих тавернах, і тепер черга за тобою. Збережи його, щоб не загубився між справами й дорогами, та поділись із тими, хто цінує просту, чесну їжу без зайвих викрутасів.
Нехай деруни ще не раз шкварчать на твоїй сковороді. Гарних вечорів і до нових зустрічей у таверні.
