Довгих днів, подорожній!
Солянка — страва, що не визнає напівтонів. Вона або підкорює з першої ложки, або змушує замислитися, яку саме таємницю ти щойно скуштував. У таверні її варили тоді, коли хотілося чогось міцного, наваристого й такого, що не загубиться серед гучних розмов та стукоту кухлів.
Ця страва збирає в собі все найсмачніше: м’ясо, копченості, солоні огірки, розсіл, а часом — лимон чи оливка. Вона не соромиться своєї густоти і яскравості, бо саме такою і має бути справжня пожива. Тут кожний складник не просто присутній, а заявляє про себе, створюючи складний, але гармонійний союз.
У цій підкатегорії зібрані рецепти різних типів: м’ясні, збірні, надзвичайно ситні — ті, що варяться довго й із роздумом. Це супи, які зігрівають до самих кісток і залишають довгий посмак. Солянка — це не про легкість, це про характер і впевненість.
Синій Кіт ставиться до неї з особливою повагою. Він знає: тут важливо не поспішати й не економити на продуктах. Ця юшка любить час, терпіння й уважність. Якщо дати їй настоятися — вона віддячить сповна.
Тож якщо душа просить страви з гострим язиком і твердою вдачею — обирай рецепт, став казан на вогонь і вари так, щоб кожна ложка мала справжню вагу.