Солянка по-домашньому зі свининою для родинного столу

Постав сковороду на середній вогонь і дай їй добре прогрітися. Додай рослинну олію. Не шкодуй — засмажка має бути соковита, а не суха. Коли олія прогрілась, висип дрібно нарізану цибулю.

Обсмажуй цибулю 5–7 хвилин, постійно помішуючи. Вона має стати м’якою, напівпрозорою, з легким золотавим відтінком. Якщо цибуля починає темніти — зменш вогонь. Підгоріла цибуля дає гіркоту, а солянка цього не прощає.

Коли цибуля готова, додай томатну пасту. Добре перемішай і туши ще 5–8 хвилин на слабкому вогні. Томат має «проваритись»: колір стане глибший, запах — солодкуватий, без сирої різкості.

Якщо паста густа, підлий 2–3 столові ложки гарячого бульйону з каструлі, щоб засмажка була м’яка, а не пригоріла.

Зніми сковороду з вогню й відстав засмажку убік. Вона готова чекати, як і огірки — у солянці все входить у казан у свій час.

💡 Не поспішай з пастою — недобудована зіпсує всю страву.

💡 Якщо відчуваєш кислий запах — туши ще, солянка терпляча.

Коли бульйон відварився свої 60–70 хвилин, вимкни вогонь або зведи його до мінімуму. Акуратно вийми шматки свинини з каструлі шумівкою або кухонними щипцями й виклади на тарілку або дошку. Не поспішай — м’ясо гаряче, краще дати йому 5 хвилин охолонути.

Відділи м’ясо від кісток. Кістки та великі хрящі віддай псам — свою роботу вони вже зробили.

М’якоть наріж кубиками приблизно 1,5–2 см. Саме такий розмір дозволяє м’ясу не загубитись у супі й водночас легко вміститись у ложці.

Нарізану свинину поверни назад у каструлю з бульйоном.

Постав на слабкий вогонь, щоб бульйон був гарячий, але не кипів.

Сіль і спеції все ще не додаємо — попереду ще огірки та томат, які внесуть свій характер.

💡 Не рубай м’ясо в кашу — солянка не любить дріб’язку.

💡 Якщо бачиш шматки чистого жиру, залиш частину: жир тут — носій смаку.

Каструля з бульйоном і нарізаною свининою вже стоїть на слабкому вогні. Бульйон гарячий, але не кипить — саме те, що треба.

Спочатку виклади в казан огірки разом із тією рідиною, в якій вони тушились. Акуратно перемішай і дай супу прогрітися 3–5 хвилин.

Після цього додай цибулево-томатну засмажку. Не кидай усе грудкою — викладай поступово, розмішуючи, щоб вона рівномірно розійшлась по бульйону.

Коли все з’єдналось, підвищ вогонь до слабкого кипіння й вари ще 10–15 хвилин.

За цей час смак почне «збиратись»: м’ясо віддасть бульйону силу, огірки — кислинку, томат — глибину.

Саме тепер можна вперше спробувати солянку ложкою. Якщо здається різкою — це нормально, вона ще не відпочивала.

💡 Не соли одразу багато — дай страві кілька хвилин, смак зміниться.

💡 Якщо солянка здається густою — додай трохи гарячого бульйону, не води.

Візьми чорні оливки без кісточки. Саме чорні — вони м’якші за зелені й не лізуть наперед смаку. Наріж їх кільцями або половинками, не рубай в кашу.

Додай оливки в каструлю після того, як огірки й засмажка вже проварились 10–15 хвилин. Перемішай і дай солянці покипіти ще 3–5 хвилин на слабкому вогні.

За цей час оливки віддадуть солоність і легку гіркуватість, але не втратять форму.

💡 Не клади оливки раніше — вони стануть гумові й порожні.

💡 Якщо оливки дуже солоні, промий їх холодною водою перед нарізкою.

Коли солянка вже проварилась після додавання огірків і засмажки, саме час довести її до розуму.

Зменш вогонь до слабкого кипіння. Додай чорний перець горошком і лавровий лист. Перемішай і дай супу покипіти ще 5 хвилин — цього достатньо, щоб спеції віддали аромат, але не встигли перебрати на себе всю увагу.

Тепер спробуй солянку ще раз. Ось тут і тільки тут додавай сіль. Потроху, не сип одразу — пам’ятай, огірки й томат уже дали своє. Якщо смак здається різким — не панікуй, солянка ще має відпочити.

Через 5 хвилин лавровий лист обов’язково вийми. Він зробив свою справу й далі тільки заважатиме.

💡 Лавр, залишений у каструлі, зробить смак гірким через 20 хвилин.

💡 Якщо хочеш м’якший смак — вимкни вогонь і накрий кришкою, не кип’яти довше.

Вимкни вогонь, накрий каструлю кришкою й давати спокій мінімум на 20–30 хвилин. За цей час смак «збирається»: кислота округлюється, м’ясо вбирає бульйон, а вся страва стає цілісною.

Не заважай їй і не підігрівай зайвий раз. Солянка не любить, коли над нею смикаються. Якщо подаєш не одразу — це навіть краще. Через годину вона буде смачнішою, а наступного дня — ще кращою.

💡 Не подавай солянку відразу з вогню — це буде напівфабрикат.

💡 При повторному розігріві не кип’яти, а прогрій до гарячого стану.

Коли солянка відстоялася свої 20–30 хвилин і смак зібрався докупи. Розлий її у глибокі миски або важкий глиняний посуд. Плоска тарілка тут недоречна — це не бульйончик, а серйозна страва.

У кожну миску можна додати:

• кружальце лимона — покласти зверху, не топити
• кілька оливок — для солоного акценту
• дрібно січену зелень — якщо хочеш трохи свіжості

Сметана — за бажанням. Ложка-дві, не більше. Вона пом’якшує смак, але не має перетворювати солянку на щось інше.

Поруч обов’язково подай хліб. Темний, житній або з висівками — щільний, щоб тримався й не розлазився в руках. Білий батон сюди не лізе, йому не по дорозі.

І так, чарка. Невелика, чесна. Горілка або добра домашня настоянка. Не для геройства і не навипередки — один ковток, щоб зігрітись і підкреслити смак.

Ковток — ложка солянки — пауза. Саме в цій тиші вона і працює.

💡 Лимон додавай кожному окремо — нехай керує смаком сам.

💡 Чарка має стояти поруч, а не в солянці й не замість неї.