Житомирщина — це край соснових лісів, тихих річок і смачної, простої кухні, яку не зіпсуєш навіть сучасним фудблогом. Тут грибна юшка пахне мохом і багаттям, печеня готується повільно, з терпінням, а квашені овочі хрумтять так, ніби бабця сама їх вчора закатала. Усе, що тут їдять — робиться з розрахунком на другий день, бо після першого ще обов’язково має лишитися «на завтра». І хай там який тренд, на Житомирщині завжди буде місце для сала, чорного хліба і доброго застілля без пафосу.
