Привіт, подорожній!
Сідай-но ближче до вогню, візьми кухоль медовухи — вечір довгий, а в таверні «Синій Кіт» сьогодні пахне тим, що змушує навіть привидів за вухами чухатись — рулетиками з бекону з сиром і яйцями.
Колись, у часи, коли ще сови приносили пошту, а хмари ходили нижче дахів, я бродив північними лісами за одним старим алхіміком. Старий той мав незвичну пристрасть — готувати. Але не зілля, а саме їжу. І от, одного дощового дня, зупинились ми біля струмка, розклали вогнище, а він витяг з торби шмат сала, кілька яєць, сир і якусь траву з запахом хмелю. Закрутив усе це в скибки м’яса, кинув на розпечене каміння — і стало ясно, що ніякі ельфи з їхніми пирогами до цього не дотягують.
Цей рецепт я зберіг у себе за вусами й доповнив його своїм досвідом. Тепер у кожному рулетику є щось від вогню, щось від диму й трішечки любові до простої, але міцної їжі. Бо це не снобський обід для вельмож, це — страва для того, хто мандрує світами, шукає пригод, або просто хоче відірватися від буденності під добрий келих пива.
А ще — це швидко, ситно, і, чорт забирай, смачно так, що аж вуса закручуються!
Тож бери рецепт, не барись, прогрій духовку й заверни бекон по всім правилам. Бо як не ти — то хто?
Зготуй собі справжню вечерю — й нехай смажиться!