Довгих днів, подорожній!
У кожній поважній таверні м’ясо ніколи не приходить до столу наодинці. За ним завжди слідує соус — густий, терпкий, інколи гострий, як лезо кинджала, а інколи тихий, але саме він вирішує половину справи. Бо добре приготоване м’ясо — це сила, а правильний соус — це його характер.
У цьому розділі зібрані соуси до м’ясних страв, які народилися не з примхливої моди, а з полум’я, терпіння й досвіду багатьох поколінь. Їх виварювали поруч із жаровнею, доводили на ледь живому вогні, куштували кінчиком дерев'яної ложки й мовчки кивали — значить, готово. Тут немає зайвої солодкавості чи показних прикрас, лише чесний смак, який підтримує м’ясо, а не ховає його під собою.
Ці рецепти пасують до соковитої смаженини, запечених великих шматків, ніжного тушкованого м’яса чи простих страв, що готуються в казані. Десь вони часникові й різкі, десь темні та глибокі, наче старе вино, а десь насичені, як сама ніч біля печі. Кожен із них знає своє місце на тарелі й не лізе поперед господаря без потреби.
Я, Синій Кіт цієї таверни, ставлюся до соусів із великою повагою. Знаю: можна занапастити добірне м’ясо поганим супроводом, а можна врятувати найпростішу вечерю одним влучним соусом. Тому тут зібрані тільки перевірені рецепти — без поспіху, без лукавих хитрощів, лише те, що справді працює.
Тож якщо м’ясо вже шкварчить на вугіллі, а вогонь горить рівно — не барися. Обирай соус, стави миску на стіл і готуй так, щоб м’ясо «мовчки дякувало». Час готувати!